Смотреть больше слов в «Словнику лемківскої говірки»
МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИ... смотреть
БІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, недок., що.1. Робити білим, покриваючи розчином крейди, вапна і т. ін.А у нас хатина біла; Я й полола, я й білила (Я. Щоголів);... смотреть
БІЛИТИ – БІЛІТИ – БІЛІТИСЯ – БІЛІШАТИБілити, -лю, -лиш, перех. Робити щось білим, фарбувати, забарвлювати в білий колір тощо. Настя стала на лежанці і ... смотреть
білю, білиш, недок., перех. 1) Робити білим, покриваючи розчином крейди, вапна і т. ін. 2) Доводити до білого кольору, вибілювати у воді й на сонці (п... смотреть
(полотно) бліхувати, побліхувати, вибліховувати, виблібліхувати, повибліховувати, збліховувати, збліхувати, позбліховувати, набліховувати, набліхувати,... смотреть
білю, білиш, недок. , перех. 1》 Робити білим, покриваючи розчином крейди, вапна і т. ін.2》 Доводити до білого кольору, вибілювати у воді й на сонці (... смотреть
[biłyty]дієсл.bielić
To whiten; (приміщення) to whitewash; (тканину) to bleach; (метал, віск) to blanch
оббілювати, (хату) д. малювати, (вапном) білувати; (полотно) вибілювати.
1) белить; убелять (делать совсем белым) 2) (покрывать полудой) лудить
【未】 使变白, 使成白色
див. мазати
Біли́ти, білю́, бі́лиш, бі́лять
техн. белить (производить побелку), лудить
біли́ти дієслово недоконаного виду
Bleke, hvitte
білю, білиш bielić, pobielać
Bleka
გათეთრება